strategico.uam@gmail.com
+380 50 312 1208
+380 63 776 7766

УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ МАРКЕТИНГУ

Рівненська обласна організація

STRATEGICO: Стратегічні комунікації

Якість українського молока – шанс для експорту чи загроза для внутрішнього ринку?

Якість українського молока – шанс для експорту чи загроза для внутрішнього ринку?

Якість українського молока – шанс для експорту чи загроза для внутрішнього ринку?

Молоко – один з найулюбленіших продуктів українців. Про це свідчить той факт, що незважаючи на об’єктивні труднощі, з якими зіштовхнулася галузь, Україна в роки незалежності стабільно входить до першої двадцятки країн світу за показниками споживання та виробництва молока. Винятком хіба що є минулий 2019 рік, у якому виробництво українського молока вперше склало менше 10 млн. тон на рік. Унаслідок цього Україна, за даними  глобальної науково-дослідницької мережі IFSN, опинилася на 22-ому місці світового рейтингу країн-виробників цього продукту.

Основними експортерами молока та молокопродуктів у світі традиційно є США, Європейський Союз, Нова Зеландія, Австралія, Аргентина. У 2018 р. уперше за останні роки до десятки світових лідерів з експорту молочної продукції ввійшла й Україна. Обсяги надходжень від експорту молочної продукції українських підприємств за результатами першої половини 2019 року виглядають наступним чином (Табл. 1):

Підприємство млн. грн.
“Рожищенський сирзавод” (“Терра Фуд Девелопмент”) 90
Дочірнє підприємство “Ружин-Молоко” (ТМ “Румо”, “Всесмак”, “Крем-мілк” та ін.) 95
Доменік (ТМ “Золотава”) 150
Терра Фуд Девелопмент ( ТМ “Ферма”, “Біла лінія”, “Premialle”, “Тульчинка”) 150
Куп’янський молочноконсервний комбінат (ТМ “Насолода”, “Молочна слобода”) 150
Комо-Експорт (ТМ “Комо”) 200
Лакталіс-Україна (ТМ “President”, “Lactel”, “Дольче”, “Фанні”) 200
Яготинський маслозавод (ТМ “Яготинське”) 250
Мілкіленд Інтермаркет» (ТМ “Добряна”) 350
Вінницький молочний завод “Рошен” 600

Таблиця 1. Обсяги надходжень українських експортерів молочної продукції

Згідно з урядовими статистичними даними, значну частку експорту молокопродуктів становить вершкове масло. У 2019 році Україна і надалі залишається на п’ятому місці у світі серед країн-експортерів цього продукту після Нової Зеландії, ЄС, США та Білорусі.

Друге місце в структурі експорту молока та молочних продуктів займають згущені молоко й вершки. Важливе місце у структурі експорту українських молокопродуктів займають також молочна сироватка та казеїн (головний білковий компонент молока).

Зростанню експорту неабияк сприяють країни, що розвиваються, куди світовий експорт молокопродуктів сягає понад 50%. Якщо західний ринок демонструє млявий ріст, спричинений перенасиченням, конкуренцією та інноваційними продуктами, то країни, що розвиваються, ростуть більш високими темпами, керуючись свідомістю здоров'я. Так, найбільшими покупцями українського вершкового масла у 2018 році стали Марокко – 21,2 мільйона доларів США, та Туреччина – 13,2 мільйона доларів США. За підсумками першого кварталу 2019 року, основними покупцями вітчизняного молока та вершків є Лівія (32,9% усього експорту), Молдова (27,4%), Грузія (14,9%). Найбільші вітчизняні виробники молочної продукції незабаром мають налагодити широкий експорт своїх товарів до Саудівської Аравії та Японії.
Але чи не криється небезпека через збільшення експорту української молочної продукції в країни Африки та Азії для вітчизняного ринку?

Важливо зазначити, що одночасно з розвитком експорту в Україні продовжується спад виробництва молока. За даними Державної служби статистики України (вересень 2019 року), поголів`я ВРХ в усіх категоріях господарств України зменшилося на 15%, і в середині 2019 року нараховувало близько 1,9 млн. голів. Експерти зауважують, що головними причинами відмови селян від вирощування великої рогатої худоби є економічні та соціальні фактори. Серед них, зокрема, збитковість, тривалий період вирощування худоби та низькі середні ціни реалізації. Крім того, зростає частка сільського населення непрацездатного віку. Щоб зберегти рентабельність, виробники молокопродуктів змушені або піднімати ціни на готові товари, або дешевше купувати молоко у населення. Тож вартість вітчизняних молокопродуктів невпинно зростає. Зокрема, у 2019 році, ціни на молоко в Україні складали від 287 до 325 євро за тонну. У сусідніх країнах (Польща, Білорусь, Литва, Латвія) вартість молока нижча, ніж в Україні, що зумовлює імпорт молочної продукції в Україну.

Склалася парадоксальна ситуація: Україна одночасно нарощує і експорт, й імпорт молока (!). Кількість молочної продукції з країн ЄС на полицях українських супермаркетів зростає. Якщо раніше європейці завозили переважно лише сири, то за останні три роки у вітчизняних магазинах з’явилися польські йогурти і навіть молоко.

У 2019 році Україна ввезла рекордні за останні п'ять років 20 тисяч тонн сирів. "Для нас ці дані катастрофічні. Ми ще не враховуємо "сірий" імпорт, який завозять з Польщі. Його возять бусами і реалізують переважно в Західній Україні", — зазначив на форумі "Молочний бізнес-2019" голова ради директорів Спілки молочних підприємств Вадим Чагаровський.

Польські, німецькі, французькі сири становлять майже третину української полиці, а іноді й більше. Україна навіть входить в десятку країн-імпортерів сиру з ЄС.

У чому ж причина такої, здавалося б, нелогічної ситуації, коли ми масово експортуємо власну молочну продукцію закордон, натомість замінюючи її аналогами європейського виробництва? Пояснення може полягати у тому, що найкраще українське молоко вивозиться закордон, а внутрішній ринок переповнений неякісними продуктами, а подекуди, й відвертими підробками та фальсифікатами, що не витримують конкуренції з польськими чи голландськими аналогами.

Нашу гіпотезу підтверджують і дослідження Київського центру експертиз "ТЕСТ". Влітку 2018 та 2019 років Центр провів два дослідження кисломолочних сирів. В першому з них аналізували 13 зразків відомих марок. І тільки шість з них отримали відмінні оцінки ("Звенигора", "Молокія", "Слов’яночка", "Яготинський", та "President" – два зразки). Три зразки містили кишкову паличку: "Волошкове поле", "Хуторок" та продукт ТМ "Кожен день" ("Хуторок" містив також меншу від вказаної на упаковці кількість білка). Сири торгових марок "Ама", "Галичина", "Молочар" і "Вигода" містили більшу кількість від допустимої межі дріжжів.

Лише три з восьми марок отримали оцінку "відмінно" під час другого тестування у 2019 році. Це "Галичина", "Повна чаша" та "Український". Натомість продукти ТМ "Білоцерківський" і "Смаковеньки" містили більше допустимої норми мікроорганізмів. Той же "Смаковеньки" і "Хуторок" - ще й кишкову паличку, а сир марки "Злагода" - ще й немолочні жири, тобто є напівфальсифікатом.

Ще гірша ситуація з маслом (нагадаємо, цей продукт є лідером серед продуктів експорту української молочної продукції). Серед молочних продуктів вершкове масло найчастіше підробляють. Адже в ньому міститься дуже багато жиру у порівнянні зі сметаною, сиром чи, тим більше, молоком. Центр "ТЕСТ" у листопаді 2018 – січні 2019 року відібрав на експертизу продукцію 29 виробників масла. Результати були приголомшливими: 20 (!) з них містили рослинні жири і виявились фальсифікатом.

Ось список фальсифікованої продукції, на упаковках якої було написано "Вершкове масло" і був зазначений ДСТУ 4399: 2005, а насправді в складі було виявлено від 60% до 97% замінників молочного жиру:
"3+3 корови", "Апрель", "Богодухівський молзавод", "Брест-Литовск" (Білорусь), "Воложинське", "Всесмак", "Гомель-продукт" (Білорусь), "Метелик", "Миколаївмолпром", "Нота смаку", "Пан Коцький", "Подільське", "Поліська сироварня", ПП Матвієнко О.В., "Самбірське", "Сіверянка", "Справжнє" (Турківський маслозавод), "Старокостянтинівський молочний завод", "Токмак-Молоко", "Традиційне" (Рихальский завод сухого молока).
Справжнє вершковке масло містилось у зразках торгових марок "Волошкове поле", "Галичина", "Здорово", "Молокія", "Полтавський смак", "Попільнянське", "РадиМо", "Чортків" (вагове), "Харківське"
.

Звісно, простий споживач не може особисто провести лабораторний аналіз продукції, але є ряд досить простих способів, як у домашніх умовах можна перевірити молочні продукти на справжність.

Аби отримати більше товару, недобросовісні виробники розводять молоко водою. А щоб воно не виглядало неприродно рідким, штучно загущують крохмалем. На щастя, виявити цю маніпуляцію доволі просто. Достатньо налити трішки молока в чашку й додати туди кілька крапель йоду. Якщо молоко натуральне, то воно ледь помітно пожовтіє. А от загущене крохмалем стане синім.

Щоб перевірити молоко на антибіотики, зверніть увагу, як воно скисає. У нормі натуральний продукт при кімнатній температурі перетворюється на кисляк за 3 дні. Якщо ви хочете пришвидшити перевірку, додайте в склянку молока дві чайних ложки сметани і залиште в теплому місці на 4-5 годин. Скисло? Вітаємо, перед вами натуральний продукт!

Визначити свіжість молока можна за допомогою харчової соди. Налийте в склянку 50 грамів молока, додайте ¼ чайної ложки соди і перемішайте. Якщо з’явилася піна або бульбашки – у молоці надмірна концентрація кислоти. А отже, воно вже несвіже і ось-ось скисне.

Справжня сметана – це, по суті, скислі вершки. Вкиньте ложечку сметани до окропу: якщо вона справжня, то має розчинитися повністю, як масло, а зі сметани-підробки утворяться білі пластівці.

Щоб перевірити, чи у вершковому маслі немає пальмової олії, загорніть шматок у фольгу, а потім розгорніть. На фользі натуральне масло не тане і легко відстає від стінок, а підробка розмазується і липне, як маргарин. Зверніть також увагу на консистенцію продукту: якщо масло з холодильника, чи, тим більше, з морозильної камери, м’яке, то це або фальсифікат, або продукт, що зберігається неправильно. Справжнє масло, якщо ви його дістали з морозилки, має кришитися при спробі порізати його ножем.

 Але домашні методи – це, звісно, не вихід, так само, як знання правил надання першої медичної допомоги кожним громадянином не відміняє професійної медицини.

Професійна органолептична оцінка молочної продукції, яку зокрема проводив Центр "ТЕСТ", полягає в огляді тари, вимірюванні температури, визначенні зовнішнього вигляду, консистенції, кольору, смаку і запаху.

Колір молока повинен бути білим, із злегка жовтим відтінком, топленого – з кремовим відтінком, нежирного – зі злегка блакитним відтінком. Смак і запах молока повинен бути чистим, без сторонніх, не властивих свіжому молоку присмаків і запахів.

Із фізико-хімічних показників для молока стандартом нормується вміст жиру – не менше 2,5 до 6%; вміст сухого знежиреного залишку – не менше 7,7-8,1%; кислотність молока пастеризованого має бути не більше 21°С, стерилізованого – не вище 20°, для дитячого харчування – не більше 19°; густина – залежно від виду молока; ступінь чистоти – не нижче 1-ої групи; температура молока не вище 8°С, стерилізованого – 20°С.

Серед пересічних українських споживачів існує стереотип, що найкраще молоко – не пастеризоване, "базарне". Насправді, це не так. Саме молоко з ринку практично ніколи не відповідає нормам за мікробіологічними показниками і майже завжди містить кишкову паличку. Зокрема, під час дослідження Центру "ТЕСТ" у квітні 2016 року на експертизу було взято 6 зразків молока, придбаного на різних ринках України. Результат аналізу – у всіх шести зразках базарного молока були зафіксовані перевищення допустимих норм за МАФАМ (загальна кількість мікроорганізмів), а також була виявлена кишкова паличка. Забезпечити належні мікробіологічні норми можна лише пастеризуючи молоко. Інший міф – молочні продукти з сухого молока – це стовідсоткова хімія. Насправді ж, сухе молоко отримують у результаті висушування натурального молока і воно містить усі ті ж компоненти, що й цільне молоко.

В Україні існують організації, які професійно відстежують дотримання існуючих норм молока та молокопродуктів. Крім згаданого нами Центру експертиз "ТЕСТ", що займається лабораторними аналізами готової продукції, це також Львівська аграрна дорадча служба (ЛАДС). Крім, власне, перевірки якості молока, ця організація також проводить навчальні семінари для фермерських господарств, у тому числі, й щодо питань дотримання якості продукції, демонструє результати впровадження сучасних технологій у виробництві та переробці молока, надає консультації з розвитку молочного бізнесу.

Однак, ситуація на ринку потребує об’єднання професіоналів-аналітиків та організацій, що займаються захистом прав споживачів.
З метою об’єднання зусиль фахівців молочної галузі (виробників, переробників, постачальників молока та молокопродуктів), у контексті захисту прав споживачів та поліпшення якості молочних продуктів на полицях наших магазинів, у 2019 році в Україні створена Українська асоціація якості молока (УАЯМ). Ініціатором та одним із засновників УАЯМ стала Українська асоціація маркетингу, яка має багаторічний досвід аналізу споживчих ринків України.
Українська асоціація якості молока – це громадська спілка, основна мета якої полягає в тому, аби досягнути наповнення внутрішнього вітчизняного молочного ринку виключно якісними продуктами. Місія організації – об’єднання мотивацій, інтеграція зусиль споживачів та виробників молочної продукції, а також ферм молочного тваринництва. Зараз ми спостерігаємо певний конфлікт інтересів між учасниками і стейкхолдерами ринку.
Поки що учасники галузевого ланцюжка, починаючи від фермерів та промислових компаній молочного тваринництва, молокопереробних заводів, і, закінчуючи збутовими мережами, намагаються зменшити витрати і збільшити маржинальність за рахунок партнерів і споживачів. Ця війна на знищення, "всіх проти всіх" в кінцевому результаті тільки шкодить кінцевим споживачам, серед яких – всі ми.
Саме тому гармонізація відносин на всіх ланках виробництва і логістики молочних продуктів є основним завданням Української асоціація якості молока. Ми будемо намагатися формувати відкритий інформаційний простір щодо ринку молока і молочних продуктів, поширювати інформацію про підприємства, що виготовляють неякісну продукцію, та публічно заохочувати доброякісних виробників і продавців здійснювати рейтингування виробників та ритейлерів, сприяти підтримці малого і середнього бізнесу у галузі виробництва й переробки молока, розвивати механізми підвищення якості молочної продукції, організовувати семінари, консультації, демонстраційні покази,
проводити галузеві соціологічні та експертні дослідження, сприяти розвитку міжнародної кооперації у галузі виробництва молочних продуктів. Адже всі ми зацікавлені, аби на наших столах завжди було справжнє та корисне молоко – улюблений і незамінний продукт для багатьох українських сімей.