strategico.uam@gmail.com
+380 50 312 1208
+380 63 776 7766

УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ МАРКЕТИНГУ

Рівненська обласна організація

STRATEGICO: Стратегічні комунікації

Михайло Корилкевич: «Сімейні ферми та фермерські кооперативи – шлях до світового лідерства України в молочній галузі»

Михайло Корилкевич: «Сімейні ферми та фермерські кооперативи – шлях до світового лідерства України в молочній галузі»

Михайло Корилкевич: «Сімейні ферми та фермерські кооперативи – шлях до світового лідерства України в молочній галузі»

Інтерв’ю президента Української кооперативної федерації Михайла Корилкевича для журналу «Тваринництво сьогодні», №8, жовтень 2019. Інтервю опубліковано в оновленій редакції

Михайле, Ви довгий час займалися інвестуванням у молочнотоварні ферми, а тепер – у кооперативи. Чи Ви підтримуєте обидва напрямки?

М. К.: Зараз основний фокус – на розвитку сімейних молочних ферм. Залишилася одна промислова ферма, яку розвиває компанія під моїм керівництвом. Нас надихає величезний потенціал зростання, який закладений в ідеї молочного фермерства. Сімейну молочну ферму як бізнес легко масштабувати. Тобто створити велику кількість успішних молочних ферм на базі досвіду та досягнутого успіху в кількох сімейних господарствах. Промислова ферма повертає вкладені кошти за 7–10 років, а гроші, вкладені в сімейні молочні ферми, повертаюся за 2–4 роки. Така економіка може зацікавити українських і закордонних інвесторів, тому ми маємо шанс різко збільшити масштаб нашого проекту.

Що означає різко збільшити масштаб?

М. К.: На цей час Україна перебуває у суперечливій ситуації. З одного боку, бачимо багаторічну тенденцію скорочення поголів’я ВРХ і обсягів виробленого молока, з іншого боку – ми входимо в п’ятірку країн світу з найнижчою собівартістю виробництва молока. Тобто Україна має шанс увійти до переліку країн, які, ймовірно, вирішать світову продовольчу кризу. І саме для цього ми маємо розвинути в країні потужну мережу сімейних молочних ферм, які, об’єднавшись у кооперативи, переробляють свою продукцію.        

Які ще фактори є суттєвими у проекті?

М. К.: В проекті ми намагаємося використовувати найкращий світовий досвід. І базовий інструмент для нас – це сучасна філософська концепція бізнесу, запропонована американським економістом зі світовим ім’ям, українцем за походженням, Адріаном Сливоцьким. Якщо коротко, то модель сучасного «вибухового» бізнесу має вісім основних складових: масштаб, невдача, швидкість, ощадність, доступ до ресурсів, алгоритм, магнетизм та розповідь.

Чому має бути невдача?

М. К.: Для того щоб зробити проект максимально адаптованим до зовнішнього середовища. Головна невдача, свідками якої ми є, це жахливе руйнування сільського господарства та сільського укладу життя в Україні. Саме тому ми маємо діяти швидко. Українські фермери повинні за декілька років пройти той шлях, який світовий фермерський рух проходив десятиліттями. Якщо ми швидко не налагодимо нашу мережу сімейних молочних ферм, господарювати на селі буде нікому – старше покоління відійде від справ, молодь роз’їдеться на заробітки…

Чи є проект з кооперативами для Вас бізнесом?

М. К.: Це – бізнес. Ми уважно вивчили досвід з розвитку молочного тваринництва у Львівській та Дніпропетровській областях, що фінансується урядом Канади, і взяли цю модель за основу свого проекту. Але є одна принципова відмінність. Фінансування створення молочних ферм у канадському проекті відбувається за рахунок грантів, у нас – за рахунок власних коштів. Однак, це сучасний бізнес, який поєднує і економічну вигоду, і націленість на соціальний ефект, відродження українського села. Якщо бути більш точним, я назвав би це соціальним підприємництвом, соціальним інвестуванням. Ви маєте рацію: у понятті «соціальне підприємництво» ключове слово – це «підприємництво», тобто, отримання прибутку.

За рахунок чого?

М. К.: За рахунок унікального алгоритму, бізнес-моделі сімейної молочної ферми, розробленої нами. Наша модель дає можливість спільного інвестування: фермерська сім’я вкладає власні гроші у фермерське господарство, а ми, промислова компанія – свої. Тобто ми не маємо права власності на ферму, але стаємо партнерами. Сім’я, вкладаючи гроші, зацікавлена швидко вийти з кредитної ситуації. Через те, що ми маємо зацікавленого партнера, термін окупності різко знижується. Сім’я завжди активно хоче заробити гроші, працює, щоб збільшити прибуток. Тому вона повертає гроші за два роки. Ми даємо фермерам доступ до фінансових ресурсів, а сімейна форма дозволяє нам використовувати енергію приватного підприємництва... І об’єднавши тисячі сімей, ми отримаємо доступ до ресурсів світового фінансового ринку. Міжнародні інвестори зацікавлені в нових проектах. Звісно, вони ніколи не фінансуватимуть маленьку ферму. Але об’єднані в мережу тисячі сімейних ферм є цікавим об’єктом інвестування. Таким чином, ми об’єднуємо разом і великий масштаб бізнесу, і ощадне виробництво, притаманне малому селянському господарству.

Окрім аграрного бізнесу, чим ще Ви займаєтеся?

М. К.: Є ще ПрАТ «Тернопільський кар’єр». Ми розвиваємо вапняний бізнес в Україні. Українська асоціація вапняної промисловості – це основний бізнес.

А робота з кооперативами скільки займає часу?

М. К.: Дедалі більше.

Тобто Ви, все-таки, стаєте аграрієм?

М. К.: Не стільки аграрієм, скільки соціальним інвестором.

Тому й питаю, чи Ви розглядаєте це як бізнес...

М. К.: Це розвиток села, збереження сім’ї. Тому проект набагато ширший за бізнес.

Ви згадували про те, що в багатьох країнах світу сімейні ферми рентабельні…

М. К.: У всьому світі, окрім Америки – у Канаді, Європі, Новій Зеландії – цей бізнес побудований на кооперативах, що базуються на родинному бізнесі. Декілька тисяч сімей, які об’єдналися в кооперативи, мають свої банки, страхові компанії, переробні заводи – усі елементи, щоб бути сильними на світовому ринку. Наприклад, канадський кооператив AGRO PURE налічує 3200 сімей, має близько тридцяти молокопереробних заводів, роботизовані ферми, і є одним з лідерів ринку молочних продуктів Північної Америки. На жаль, Україна, яка входить у п’ятірку найефективніших з молоковиробництва країн, протягом двадцяти восьми років нашої незалежності має спад виробництва молока. І це не тільки економічна проблема. Ця проблема має серйозні соціальні наслідки. Село руйнується, сім’ї роз’їжджаються на заробітки у великі міста, закордон. Сімейні традиції та цінності занепадають. Вже є села, де більше половини хат порожні... Отож ми розглядаємо діяльність зі створення сімейних молочних ферм як інструмент відновлення українського села.

Скільки ж у вас кооперативів?

М. К.: Зараз у нас три кооперативи, і зростає кількість сімейних ферм. Для побудови кооперативу необхідні члени. Наприклад, зараз наша мережа налічує 20 ферм, наступного місяця ще 12 відкриються, до кінця цього року буде вже 60. А наступного року ми хочемо взагалі вже 1000 відкрити, бо розуміємо, що сила кооперативу – в кількості учасників, які мають прибутковий бізнес. У кожної сімейної ферми є потенціал для створення власного кооперативу. Сусіди, що тримають одну, дві чи п’ять корів, дивляться на успіх ферми і також хочуть створити такий бізнес. Вони приєднуються до неї.

Як це виглядає територіально?

М. К.: Ферми нашої мережі та кооперативи розташовані у чотирьох областях: Рівненській, Хмельницькій, Тернопільській і Волинській. Найбільша концентрація у Рівненській та Хмельницькій областях.

Ви назвали чотири області, ферми з яких входять у кооперативи. А інші регіони залучаєте?

М. К.: Залучаємо всіх. Дзвінки йдуть з усієї України. Єдине, нам потрібно набрати концентрацію ферм, щоб в одному регіоні їх було декілька. Щоб можна було облаштувати центри інформативного та ветеринарного обслуговування. Далі, якщо не вистачає кормів, треба організовувати кормоцентри. Це вимагає часу, тому ми збираємо ці заявки, далі бачимо концентрації ферм на певній території – і запускаємо сімейні ферми.

З чого починається процес створення ферми?

М. К.: Сім’я телефонує до нас. Приїздить наш дорадник, робить відповідні виміри, тестує членів родини і визначає, чи вони справді хочуть цим займатися. Далі подивиться на приміщення, визначить, чи придатне воно для ферми або ж чи потрібна реконструкція. Уточнить, чи родина сама робить корми, чи замовляє. Разом будуємо бізнес-план. Укладаємо договори, і на їхній основі ми можемо робити інвестиції, надавати всі види послуг, які потребує сім’я: юридичні, фінансові, технологічні. Для сім’ї проводиться навчання.

Скільки часу минає від звернення фермера до вас і до точки, коли все вдається налагодити?

М. К.: Приблизно пів року. У фермера процес реконструкції чи будівництва з метою приведення ферми до стандартів займає 3–4 місяці.

Які інвестиції, наприклад, у ферму однієї сім’ї?

М. К.: Починаємо з 10-ти корів. Відповідно, сім’я має вкласти приблизно 300 тисяч гривень в цю справу. Але це все дуже приблизно. Бо все залежить від наявності худоби, приміщення тощо. І ми даємо обладнання та технології у різних кількостях та наповненості.

Скільки всього коштів витрачено на цей проект?

М. К.: На цей час близько дев’яти мільйонів гривень, найближчим часом ми вкладемо ще близько мільйона доларів.

Це Ваші гроші?

М. К.: Так. Однак для досягнення запланованого масштабу ми шукаємо партнерське фінансування.

Чи вже відбувається повернення інвестицій?

М. К.: Так. Це щодня відбувається. Корови дояться, молоко здається. Відповідно, сім’я поступово виплачує ті кредити, які вона отримала. Ми вже отримали повернення 1,5 мільйона гривень з 9-ти мільйонів вкладених. Ми допомагаємо робити ці кредити максимально дешевими. По-перше, ми, як велика компанія, можемо домовитися з банками про більш вигідні умови. По-друге, ми залучаємо державні програми сприяння підприємництву, зокрема, використовуємо можливість відшкодування відсотків за фермерські кредити за рахунок бюджетних коштів. Також співпрацюємо з програмами міжнародної донорської допомоги, такими як USAID, ПРООН. У нас хороші партнерські стосунки з Посольством Канади в Україні, ми дуже цінуємо той факт, що саме з проекту уряду Канади розпочалося відродження ферм в Україні. Ми також налагодили співпрацю з Посольством Японії в Україні. За рахунок грантового фінансування уряду Японії ми розвиваємо соціальну сферу в селі, купуємо обладнання для районних лікарень. Цього року такий проект реалізовано в місті Радивилові Рівненської області.

Що Ви можете сказати про технологічний рівень сімейних молочних ферм?

М. К.: Ми ставимо обов’язкову вимогу – технології, щоб було якісне молоко. Тому ми забезпечуємо фермерів доїльними апаратами, килимками, вентиляторами, поїлками, холодильниками. Це наш стандарт, тому що ми беремо на себе зобов’язання перед переробниками – постачати якісне молоко. У нас партнерські відносини з молокозаводами. І ми гарантуємо фермерам збут, ціну, вищу від ринкової, і вчасну оплату. Якщо говорити про перспективу нашої технологічної політики, то ми беремо за зразок роботизовані молочні ферми, що вже працюють у Канаді та Північній Америці. На роботизованій фермі фермер витрачає лише кілька годин на день для аналізу інформації про виробничий процес, що збирається та узагальнюється автоматично, і прийняття коригуючих рішень. Дуже важливо, що ми забезпечуємо консультаційну підтримку фермерів. Ми не полишаємо людей наодинці зі щоденними проблемами, консультуємо їх з питань догляду за тваринами, дотриманням стандартів якості, допомагаємо закуповувати корми. Щомісяця проводимо навчальні семінари.

Як Ви рекламуєте свій проект?

М. К.: Так, інформаційний супровід – це дуже важлива складова нашого проекту. Я назвав би це не рекламою, а просвітницькою кампанією. В нашому суспільстві селянська праця вважається важкою і непрестижною, а ми хочемо зламати цей стереотип громадської думки. Для цього ми застосовуємо декілька оригінальних інструментів просування. На наше замовлення розроблена настільна гра «Сімейна молочна ферма». Вона схожа на відому гру «Монополія», але побудована за тематикою молочного бізнесу. Ця гра, передусім, є можливістю тренінгу для фермерів, і досвідчених, і початківців, що дозволяє дослідити різні стратегії розвитку сімейного молочного бізнесу. Гра цікава також широкому колу – дітям, підліткам, дорослим; дозволяє зрозуміти, як можна досягати успіху у фермерській праці, і цей процес захоплює гравців, перетворює їх на наших прихильників. Також ми вирішили створити телевізійний серіал «Фермери» - фільм про те, як звичайна українська родина вирішила побудувати свій добробут власною працею. Члени сім’ї долають труднощі, прямують до своєї мети через недовіру і заздрість оточуючих, в кінцевому результаті переконуючи скептиків у правильності обраного шляху. На даний час триває написання сценарію серіалу, що фінансується за рахунок гранту Українського культурного фонду. Сподіваємося, що в рамках співпраці України і Канади зможемо знайти інвесторів, які захочуть підтримати створення серіалу. Телепродукт має стати тією магнетичною розповіддю, яка, згідно з методикою Адріана Сливоцького, повинна привернути увагу громадськості до нашого проекту. Окрім гри та серіалу, важливим інструментом просування ідеї фермерства є особисте спілкування. Ми зустрічаємося в селах з сім’ями, які зможуть бути зацікавлені у створенні ферми, розповідаємо про проект, запрошуємо на семінари, організовуємо екскурсії на ферми… Також важливою для нас є співпраця з органами влади на місцевому та центральному рівнях, об’єднаними територіальними громадами.

Чудово! Ви, я бачу, захоплені цим…

М. К.: Так. Це дуже динамічна робота.

Може, Ви хочете розповісти про свій кооператив ще щось, про що ми не говорили, але воно видається Вам надважливим?

М. К.: Ми створили громадську спілку «Українська кооперативна федерація», що об’єднує наші кооперативи спільною метою. Ми прекрасно розуміємо, що самі сім’ї не потягнуть такі витрати. «Українська кооперативна федерація» просуває цей проект на міжнародному рівні. Я вже презентував програму в Бонні, Страсбурзі. Тобто там, де збираються кооперативи світу й обговорюють усі проблеми. Відповідно, у них є фінансування з Євросоюзу, від Уряду США. Ми хочемо просувати свою ідею на міжнародному рівні й, відповідно, отримувати фінансування, щоб підтримувати наших фермерів.

Бажаю вам бути не комерціалізованою асоціацією, як це відбувається в європейських асоціаціях…

М. К.: А вона і є громадською організацією. Другого листопада ми плануємо проведення круглого столу, де будуть зібрані представники Міжнародної кооперативної федерації, щоб показати, як ми розвиваємо кооперацію в Україні.

Що ж найважливіше в проекті розвитку сімейних молочних ферм?

М.К. У проекті закладене джерело його рушійної сили. Адріан Сливоцький називає це «екстремальна асиметричність», такий підхід, який дозволяє досягати грандіозного результату, прикладаючи мінімум зусиль і коштів. У такий спосіб зростали лідери світового бізнесу. У нашому випадку, ми поєднуємо енергію приватного підприємця, фермера, з сучасними промисловими технологіями та доступом до світового ринку фінансових ресурсів і товарних ринків. І робимо це невеликими зусиллями – відносно невеликими приватними інвестиціями. Одне фермерське господарство досить беззахисне на великому ринку. Об’єднання тисяч фермерських господарств здатне контролювати національний ринок і впливати на світовий.

Успіху Вам! Вболіватимемо за Вас.

М. К.: Дякую.